КУЗЕМСЬКИЙ МИХАЙЛО (20.2.1809 — 5.12.1879) — український церковний і політичний діяч. Н. у с. Шибалині Бережанського округу в Галичині. Закінчив Бережанську гімназію, Львівський ун-тет (богослов'я). З 1833 по 1836 — священик у містечку Заліщики на Тернопільщині. Згодом займав різні пости в управлінні Львівської греко-католицької архієпархії: сповідника при соборі св. Юра у Львові (1836), канцлера консисторії (1837-42), каноніка, пралата-схоліарха (1842-48). Відаючи шкільництвом, спричинився до заснування значної кількості народних (парафіяльних) шкіл в Галичині. У 1848-49 — заступник голови, у 1849-51 — фактичний голова Головної Руської Ради у Львові. Один з ініціаторів скликання Першого з'їзду української інтелігенції у Львові (жовтень 1848), заснування Галицько-Руськоі Матиці (був її першим головою), відкриття Народного Дому у Львові (1848). З 1856 — пралат-кустос (хранитель), з 1865 — архідіякон, генеральний вікарій і офіціал митрополії. Після смерті митрополита М. Левицького управляв митрополією (1858-60). У 1859 — активний учасник боротьби проти наміру урядових кіл перевести галицьке письменство на латинський алфавіт (див. «Азбучна війна»). Від 1861 — депутат Галицького крайового сейму. У 1868-71 холмський останній греко-католицький єпископ. З 1871 жив у Львові, згодом - у с. Ляшках Горішніх.

Ф. Стеблій (Львів)